Махінатор Антон Шухнін брязкає «орденами»

Торговець люксовим шматтям, якого медіа звинувачують у зв’язках з окупантами, комічно відбілює свою репутацію.

Чимало бізнесменів з перших днів повномасштабного вторгнення долучились до волонтерства і підтримки Сил оборони України, скеровуючи левову частку прибутків на підтримку армії. Багато хто з них цілком прагматично конвертує свою допомогу у підтримку власного іміджу. Однак, як пише Ілля Брєжнєв в своїй колонці для проектів CRiME і Grom., серед них знайдуться і такі, що не стільки допомагають армії, скільки відмивають власну репутацію від масних плям. При цьому приправляють свій «піар» чималою порцією відвертої брехні.

Вкотре відзначився на цій ниві герой наших публікацій Антон Шухнін. Минулого тижня фігурант розігнав по інтернету благу звістку: він «удостоєний нагрудного знака «За сприяння обороні Києва». Новину ілюструє світлина, на якій Антон Сергійович, мов дитя, тішиться «орденом» в коробочці і документом, який засвідчує, що значок вручили саме йому, Шухніну.

Публікація, за поширення якої, очевидно, заплатив сам її фігурант, починається не з відвертої брехні, а не зовсім правди: стверджується, що нагороду отримав «волонтер і громадський діяч» Антон Шухнін. Насправді Антон Сергійович – власник мережі крамниць, що продають марнославним багатіям одяг і аксесуари преміальних брендів (там жіноча сумочка чи чоловічі штани можуть коштувати як солдатські бойові за два місяці). При цьому Антон Шухнін час від часу намагається обікрасти власників брендів за допомогою подекуди продажного українського правосуддя. Інколи йому це вдається.

Нагрудний знак «За сприяння обороні Києва»

Згідно положенню про нагрудний знак «За сприяння обороні Києва», ухваленому на сесії Київради 14 липня 2022 року, він «є заохочувальною відзнакою київського міського голови, якою відзначаються цивільні особи, які під час збройної агресії Російської Федерації виявили мужність і патріотизм, сприяли обороні столиці України – міста Києва своєю професійною чи волонтерською діяльністю».

В положенні сказано, що подання на відзначення нагрудним знаком можуть вносити підприємства, організації і установи, громадські об’єднання, благодійні організації і творчі спілки. Тобто, майже будь хто – навіть мережа бутиків Шухніна. І, як випливає із пункту 2.2 цього положення, чи зробив «номінант» хоч щось корисне для оборони столиці, навряд хтось перевірятиме.

Згідно публікаціям у ЗМІ, лише минулого року могли роздати близько 5000 нагрудних знаків «За сприяння обороні Києва». Цього року, вірогідно, планується до 3000 вручень. Тобто, ця відзнака не настільки рідкісна, щоб з її отримання робити суспільно важливу подію, як це зробив Антон Шухнін.

Але підкреслю: сказане вище ніяк не принижує значення цієї відзнаки (адже дійсно тисячі цивільних у міру можливостей роблять свій внесок у оборону, і їхній внесок варто відзначати). Її принижують такі персонажі, як Антон Шухнін. Хоча б тому, що безбожно брешуть.

В отій публікації про оте ледь не всенародне визнання внеску Шухніна в оборону Києва, появу якої оплатив сам Шухнін, обман ледь не в кожному слові.

«Ця нагорода стала визнанням багаторічної системної роботи Шухніна, який ще з 2014 року активно допомагає українським військовим, а з початку повномасштабного вторгнення значно посилив свою діяльність», - читаємо ми.

В цьому реченні неправда ледь не в кожному слові.

По-перше, як зазначено вище, нагрудний знак «За сприяння обороні Києва» не є нагородою, як приміром, орден «За мужність», яким, власне, нагороджують за проявлену на полі бою мужність. Це – заохочення.

По-друге, будь які відомості про те, що Антон Шухнін хоч якось допомагав українському війську у період з 2014-го по 2025 рік відсутні. Про таку діяльність за зазначений період не згадується ніде, навіть на офіційних сайтах Шухніна і його сторінках у соцмережах. Перша згадка – в замовленій Шухніним публікації, що вперше побачила світ 16 квітня цього року.

Натомість, як з’ясували мої колеги, у 2014 році, відразу після окупації Криму країною-агресоркою, такий собі Шухнін Антон Сергійович зареєстрував на півострові юридичну особу. Під «парасолькою» якої принаймні до 2018 року включно в окупації працювали його бутики брендового одягу. І наповнювали податками бюджет окупантів. З якого фінансується війна проти України і вбивства її оборонців.

Чи можна це вважати активною допомогою українським військовим – питання риторичне.

Йдемо далі.

А далі в публікації про «нагородження» Шухніна сказано наступне:

«У перші місяці оборони Києва навесні 2022 року Антон Шухнін долучився до роботи благодійного фонду «Українська команда» як волонтер. Водночас він як підприємець оперативно організував допомогу для підрозділів Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Збройних сил України, добровольчих формувань територіальних громад та цивільного населення столиці».

І це теж скидається на брехню. На офіційній сторінці БФ «Українська команда», який розпочав свою активну діяльність з перших тижнів повномасштабного вторгнення, Антон Шухнін і, тим паче, співпраця з ним не згадуються жодного разу. До 16 квітня цього року вони не згадувались ніде, навіть на ФБ-сторінці Шухніна. Про те, що Шухнін буцімто волонтерив в «Українській команді», вперше було написано у «заказушці» фігуранта, яку ми зараз препаруємо.

Більше того: до осені минулого року в інформаційному просторі благодійника і волонтера Шухніна не існувало взагалі.

Може, Антон Шухнін увесь цей час забезпечував ЗСУ амуніцією, транспортом і провіантом інкогніто? Припустимо, хоч це надто скидається на фантастику. Тоді чому він почав агресивно «піаритись» на допомозі військовим минулого року? Чому продовжує робити це зараз? Що, врешті решт, сталося?

Відповідь ви могли бачити на наших сторінках. Зокрема, ми докладно писали про це в статті «Антон Шухнін vs. В’ячеслав Беліменко: інформаційна війна «російських агентів».

Якщо коротко. В 2024 році Антон Шухнін поклав око на нежитлове приміщення в новобудові на столичних Новопечерських Липках, в якому йому закортіло облаштувати ще один модний бутик. Приміщення належить родині досить непростого підприємця В’ячеслава Беліменка. Беліменко пускати Шухніна разом з його luxury-шматтям не схотів. Шухнін спробував «віджати» квадратні метри, залучивши поліцію і суди. Суди з поліцією залучатись не схотіли. У 2025-у Антон Шухнін посилив тиск, простимулювавши низку ЗМІ пошукати скелети у шафі Беліменка. Беліменко зробив те саме стосовно Шухніна, і з’ясувалося, що у останнього скелетів у шафі не менше. Понад те – виглядали вони більш правдоподібно, ніж компромат на Беліменка. Тож Антон Сергійович зацікавив широке коло інформаційних ресурсів, і репутація Антона Сергійовича заволала про порятунок.

З’ясувалося, наприклад, що Шухнін Антон Сергійович досяг неабияких вершин у бізнесі завдяки не стільки своїй діловій хватці і організаторським здібностям, скільки тісним зв’язкам його родини із забороненою нині проросійською «Партією регіонів». Символічно, що стартував він у торгівлі брендовим одягом у 2010 році – коли ватажок «донецьких» Віктор Янукович усівся у президентське крісло.

Віктор Янукович

Звісно, бізнес з поплічниками держзрадника Януковича сам по собі не говорить про політичні погляди і громадянську позицію людини (але це не точно). До того ж, «піарники» Шухніна завжди можуть вписати в біографію свого шефа вигаданий факт, мовляв, 13 березня 2014 року Антон Шухнін не тільки волонтерив для ЗСУ, але й бився з проросійськими «тітушками» на донецькому Євромайдані.

Однак тоді доведеться пояснювати, чому загарбники за 12 років так і не спромоглися відібрати у Шухніна 14 об’єктів нерухомості в окупованому Донецьку, які зараз, ймовірно, громадянка РФ Шухніна Татьяна Алєксандровна (мама фігуранта) за чималі гроші здає в оренду зайдам.

Водночас те, що Антон Шухнін з осені минулого року купив для ЗСУ кілька позашляховиків, передавав армії дрони, зарядні станції тощо – не фейк. Як і те, що він допомагав родинам вимушених переселенців. Це – правда. І, можливо, правдою є те, що розмір допомоги Шухніна війську і біженцям – мікроскопічний у порівнянні з сумою несплачених податків. Адже, як йдеться в одному з наших розслідувань, мережа елітних бутиків Шухніна – фантом, створений із півсотні «підставних» ФОПів.

Та, схоже, замість того, щоб чесно сплачувати військовий збір та решту податків, належно зареєструвавши свій бізнес, Антон Шухнін у пориві марнославства публічно приписує собі неіснуючі заслуги та нагороди, які насправді не отримував.

Не полінуйтесь, зайдіть на сайт благодійного фонду Антона Шухніна, зазирніть на сторінку з біографією цього мецената. Прокрутіть її до самого низу, до розділу «Нагороди». Уважно вивчіть розміщене там фото (ми залили його на свій сервер на випадок, якщо у Шухніна вистачить клепки приховати цей іспанський сором).

Що ви бачите? Антон Шухнін, біля нього купа сувенірів, якими зазвичай наші захисники віддячують волонтерам за допомогу. За спиною нашого героя – дюжина грамот і подяк від військових підрозділів.

Така кількість подяк має свідчити про те, що Антон Шухнінин ночей не спить, а тільки допомагає фронту. Але уважніше вдивіться в грамоти за спиною Шухніна. Усі вони належать зовсім іншій людині.

Ілля Брєжнєв, спеціально для проектів CRiME і Grom.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.