В судах знайшли спосіб призупинити мобілізацію

Деякі суди застосовують на прохання військовозобов’язаних заходи забезпечення позову шляхом заборони ТЦК здійснювати призов.

У лютому 2025 року Верховний Суд постановив, що встановлення факту незаконності призову ТЦК не призводить до звільнення незаконно мобілізованого з військової служби по справі 160/2592/23. Як пише sud.ua, керуючись тією логікою, що рішення суду по суті вже не матиме впливу на належне відновлення прав особи, деякі суди застосовують на прохання військовозобов’язаних заходи забезпечення позову шляхом заборони ТЦК здійснювати призов.

Восьмий апеляційний адміністративний суд вирішив вжити заходи забезпечення позову за заявою чоловіка, який судився з ТЦК через ненадання йому відстрочки відповідною комісією як здобувачу освіти. До вирішення спору по суті Восьмий ААС заборонив ТЦК здійснювати дії щодо призову чоловіка.

Як зазначив Восьмий ААС, судячи з позиції Верховного Суду, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТЦК мобілізувати позивача, може спричинити для позивача негативні наслідки, оскільки надання відстрочки особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим (постанова у справі ЗД/380/5/25).

Відповідну логіку застосував і Шостий апеляційний адміністративний суд (раніше – Київський ААС) у постанові по справі 320/43862/24 від 21 липня 2025 року (головуючий суддя – Євгеній Мєзєнцев).

Чоловік просив суд визнати протиправною бездіяльність ТЦК щодо непродовження наданої відстрочки, зобов’язати ТЦК її продовжити, визнати протиправною дію ТЦК з направлення його на ВЛК при незавершеному строку дії відстрочки тощо.

Також подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТЦК вчиняти дії, пов`язані з заходами призову до набрання законної сили рішення суду, крім перевірки підстав щодо надання відстрочки та її оформлення.

Зазначив, що за відсутності продовження строку дії відстрочки відповідач має право призвати його на військову службу, після чого позивач набуде статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку. Також це унеможливить виконання рішення суду за позовною заявою, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим. Перша інстанція, Київський окружний адміністративний суд відмовив чоловіку у вжитті заходів забезпечення позову.

Як зазначив Шостий ААС, забезпечення позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Предметом позову є, зокрема, бездіяльність ТЦК щодо непродовження дії наданої позивачу відстрочки.

В заяві про забезпечення позову позивач просив заборонити ТЦК, вчиняти дії, пов`язані з заходами призову до набрання законної сили рішенням суду, крім перевірки підстав щодо надання відстрочки та її оформлення.

Колегія суддів дійшла висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Станом на момент звернення із позовом та з цією заявою, існують підстави стверджувати, що ТЦК здійснюються заходи щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, відтак, йдеться про зміну його статусу з «військовозобов`язаного» на «військовослужбовця».

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 5 лютого 2025 року у справі №160/2592/23, згідно з якими процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулась, а визнання процедури протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Відтак, на думку суду апеляційної інстанції, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Необхідно звернути увагу, що застосування заходів забезпечення позову у даній справі матиме наслідком лише відтермінування мобілізації позивача. Водночас, невжиття таких заходів може спричинити для позивача негативні наслідки в разі його мобілізації, оскільки надання відстрочки особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, у зв`язку з чим захист прав, свобод та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, буде зведено нанівець.

Застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору між сторонами та обрано адекватні заходи забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу в законну силу судового рішення у справі.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року було частково задоволено адміністративний позов, визнано протиправною бездіяльність ТЦК щодо нерозгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову та не прийняття рішення в порядку та спосіб, встановлений у Порядку №560; зобов`язано ТЦК замінити військово-обліковий документ військовозобов`язаному запасу; визнано протиправними дії ТЦК з направлення позивача на медичний огляд ВЛК при незавершеному строку дії відстрочки тощо.

Отже, колегія суддів ШААС дійшла висновку, що для належного захисту прав позивача, позов має бути забезпечено шляхом заборони ТЦК вчиняти дії, пов`язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, окрім перевірки підстав щодо надання відстрочки та її оформлення, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №320/43862/24.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.