Відсиділа, покаялась, задонатила. За виправдання агресії РФ екссуддю покарали умовним терміном

Світлана Федорець за любов до РФ поплатилась суддівською мантією, провела рік в СІЗО й пожертвувала на потреби ЗСУ 500 тис. грн.

Черкаський районний суд Черкаської області визнав колишню суддю Світлану Федорець винною у виправдуванні військової агресії РФ. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 4 квітня.

Федорець була суддею Якимівського районного суду Запорізької області, яка відряджена до Звенигородського районного суду Черкаської області.

16 травня 2023 року в салоні автомобіля дорогою з міста Черкаси до міста Звенигородка у розмові з головою Звенигородського районного суду Дарʼєю Сакун обвинувачена виправдовувала окупацію частини території України. А саме пояснювала окупацію Автономної Республіки Крим необхідністю відновлення інфраструктури окупованого півострова, зруйнованої діями української влади. Також визнала правомірною окупацію Мелітополя Запорізької області, виказуючи небажання щодо його звільнення від РФ, навівши, як приклад, деокупацію Херсона.

Через два дні в салоні авто у розмові з суддею Сакун та її чоловіком Федорець знову виправдовувала збройну агресію Росії. Натомість говорила про масове вбивство військовослужбовцями Збройних Сил України мирних громадян України і порушення саме українськими військовими законів та звичаїв війни, розповідаючи про причини виїзду жителів Маріуполя до тимчасово окупованої території. При цьому суддя називала Мелітополь Запорізької області та Автономну Республіку Крим територією Російської Федерації.

30 травня 2023 року в приміщенні Звенигородського районного суду Федорець визнала правомірним запровадження законодавства Російської Федерації на тимчасово окупованій території України, назвавши його «нашим».

Того ж дня в салоні авто у розмові з колегою Федорець повторно заперечувала збройну агресію Росії проти України, кажучи, що це наслідок небажання влади України надати окремим частинам держави автономний статус. Заявляла, що це українська сторона спровокувала збройний конфлікт, обстрілюючи окремі території Донецької та Луганської областей, намагаючись їх деокупувати.

У судовому засіданні Федорець вину спочатку визнала частково, вважаючи неправильною кваліфікацію складу злочину. У подальшому вину визнала повністю, щиро розкаялась та пояснила, що всі її заперечення це професійна деформація, адже сторона обвинувачення повинна довести винуватість особи належними і допустимими доказами. Суть розмов із головою суду Сакун вона не пригадує. Можливо вона казала те, що зафіксовано в матеріалах НСРД, але детально не памʼятає. Розмови відбувались у салоні автомобіля та в квартирі судді Сакун. Вважає, що від таких її висловлювань немає великої суспільної небезпеки, адже до ніяких реальних наслідків вони не призвели. На її думку, таке спілкування відбувалось між подругами. Це були її особисті міркування про події в країні. Висловлювання викликані тим, що вона багато пережила, має складний емоційний стан, адже вона переселенка. Федорець визнає, що скоїла помилку, бо не повинна була висловлювати такі думки в такому ключі. Вона нікому не навʼязувала свою думку і жалкує про свої висловлювання, вважає їх неправильними. Вважає, що це була її особиста позиція, не на загал, не на широку аудиторію. На запитання головуючого судді пояснила, що не виправдовує збройну агресію Російської Федерації щодо України, не підтримує окупацію Росією частини території України, а засуджує такі дії. Просила її суворо не карати.

Суддя Сакун у суді пояснила, що з Федорець стосунки були нормальні, дружні. На роботу в Зенигородський районний суд вони майже завжди їздили разом і по дорозі спілкувалися. На її думку, висловлювання Федорець не виправдовували агресію РФ, а це було її особисте бачення ситуації щодо війни. Вони обговорювали новини, якісь речі, що Федорець чула від знайомих. Багато фраз Сакун точно не памʼятає, оскільки пройшло багато часу. Вона вважає, що то були оціночні судження судді Федорець.

Чоловік судді Сакун показав, що деякий час у 2022 році Федорець проживала в їхній квартирі в Черкасах. Він стверджує, що не чув від Федорець виправдовування агресії РФ. Федорець розказувала те, що чула від родичів та знайомих з окупованих територій. Багато чого він не памʼятає. Це була розмова на кухні в його квартирі, щось обговорювали. Загальну інформацію розмов про війну, окупацію, переселенців він підтверджує. Конкретних висловів він не памʼятає, але і не може ствердно сказати, що не було таких висловлювань Федорець щодо виправдовування агресії РФ.

Розмови судді Федорець негласно записувалися. За висновком лінгвістичної експертизи, у мовленні судді міститься виправдовування збройної агресії РФ проти України, інформація негативного характеру щодо України і сил оборони.

У різні дати і час зафіксовано розмови по мобільному телефону судді Федорець зі своїм чоловіком, матірʼю та іншими особами, спілкування в приміщенні Звенигородського районного суду з адвокатом-переселенцем. Із записів вбачається, що Федорець висловлюється про ситуацію на окупованих територіях, схвалює окупаційну владу, заявляє про відсутність правосуддя в Україні, що вона в Черкасах насильно, не бажає тут залишатися, хоче якнайшвидше звідси поїхати, хоч і контрабандою через кордон.

Спеціаліст Звенигородського районного суду познайомився із Федорець влітку 2022-го, коли вона почала працювати в цьому судді. У нього склалося враження, що нова суддя виправдовувала агресію РФ, казала, що після окупації в Якимівці стало жити краще, що Росія змушена була напасти на Україну, що Україна спровокувала напад і винна у конфлікті. Свідок вважав такі висловлювання неприпустимими, але у правоохоронні органи не звертався.

За матеріалами справи, чоловік, син, донька, мати і брат Федорець проживали на окупованій Росією території. У 2022-2023 роках суддя виїжджала на тимчасово окуповану територію через польську ділянку кордону, перетинала кордон з Литвою, республікою Білорусь, Російською Федерацією і через Крим заїжджала до Мелітополя.

На початку березня 2025-го Вища рада правосуддя остаточно звільнила Федорець із посади судді. За колишнім місцем роботи в Звенигородському районному суді Черкаської області вона характеризується позитивно.

Прокурор у дебатах просив призначити колишній судді помʼякшене покарання, а саме 1 рік позбавлення волі без конфіскації майна і заборонити обіймати посади у органах державної влади та місцевого самоврядування на 3 роки.

Федорець вину визнала повністю, щиро розкаялась, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Суд враховує, що для неї вже настали суттєві наслідки, зокрема у виді перебування під судом і слідством протягом двох років. Федорець майже рік провела в СІЗО, звільнена з посади судді. Перед винесенням вироку 26 березня вона пожертвувала для цілей оборони України 500 тисяч гривень.

Суд дійшов висновку, що обвинувачену можливо перевиховати без ізоляції від суспільства. Федорець засудили до 5 років позбавлення волі, звільнивши від відбуття покарання з випробувальним терміном 1 рік. Додатково їй заборонили обіймати посади в органах державної влади України та органах місцевого самоврядування на 3 роки.

Обвинуваченій повертається вилучена раніше в неї готівка, у тому числі 7303 російських рублів.

Розгляд справи відбувався у закритому засіданні для забезпечення безпеки учасників процесу і нерозголошення конфіденційної інформації про Федорець та членів її сімʼї.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.