Антон Ткаченко: смертельна автотроща і мережа борделів

Під прикриттям салонів еротичного масажу Ego Studio в Україні, імовірно, працює два десятки будинків розпусти. За ними, швидше за все, стоїть одна і та ж людина.

Вже понад рік у Кіровському районному суді Дніпра перебуває обвинувачу вальний акт у кримінальному провадженні №12018220000000151. Ця справа була зареєстрована ще в лютому 2018-го відразу за трьома статтями Кримінального Кодексу: ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303. Як Пише Павло Шульц в розслідуванні для проектів CRiME та [гучні справи], мова йде про створення місць розпусти і сутенерство організованою групою та легалізацію майна, набутого злочинним шляхом.

Справу цю навіть встигли були закрити – через закінчення строків досудового розслідування. Однак поновили під тиском із Києва. Адже сутенерське угрупування, що потрапило в об’єктив розслідування, діяло настільки масштабно і нахабно, що привернуло увагу Офісу генпрокурора.

Мережу будинків розпусти, за якою стоїть головний фігурант справи, поліція, якщо вірити судовим документам, ліквідовувала щонайменше двічі. Однак борделі відчинялись знову під тією самою вивіскою. Зараз їх 20 по всій Україні. Є ще декілька у ЄС та на тимчасово окупованих територіях. Кількість кримінальних проваджень проти цієї мережі будинків розпусти, можливо, скоро рахуватиметься десятками. Тим часом її власник підтримує амплуа мецената і волонтера, принагідно будуючи кар’єру реп-виконавця.

Смерть на трасі Харків – Сімферополь

21 грудня 2021 року, опів на сьому вечора, вже стемніло. Засніженою трасою Харків – Сімферополь на швидкості понад 130 км/год мчить чорний Lexus LХ450. За кермом – Вікторія Ткаченко, поряд на пасажирському сидінні – її чоловік, бізнесмен із Дніпра Антон Ткаченко. Вони поспішають на відпочинок на березі моря. Їм на зустріч рухається Ssang Yong Rexton. Ним керує харків’янин Віктор Коровьянський. Разом з ним у салоні – його дружина Олена та її неповнолітній брат Єгор.

За шість хвилин на 481-му кілометрі траси Вікторія втрачає керування і вилітає на зустрічну смугу. Lexus на великій швидкості таранить «корейця» в лоб і перетворює його на брухт. Мить – і Віктор Коровьянський мертвий. Його дружину і її брата карети «швидких», змагаючись наввипередки зі смертю, мчать до найближчої реанімації. Двоє дітей Коровьянських залишилися без батька й годувальника.

На місці дорожньо-транспортної пригоди

Ця смертельна дорожньо-транспортна пригода, подібна тисячам тих, що трапляються на автошляхах України, не має жодного стосунку до кримінального провадження №12018220000000151. Але вона безпосередньо стосується нашої історії.

Якби ввечері 21 грудня 2021 року Вікторія Ткаченко не перевищила швидкість на засніженій дорозі і не вбила людину, нас, можливо, ніколи б не зацікавили персона її чоловіка. Якби через п’ять років Антон Ткаченко не «забув» про свою обіцянку вдові Коровьянського забезпечити фінансово її дітей, ми б ніколи не наштовхнулись на темний бік його бізнесу.

Нещодавно Олена Коровьянська записала гнівне відеозвернення до Ткаченка. Його підхопили кілька інтернет-ЗМІ.

Автор цих рядків від нудьги вирішив поцікавитись, хто всі ці люди. І наштовхнувся на дуже цікаве.

Загадковий Антон Ткаченко

Ткаченко Антон Володимирович, головний герой нашої історії, за офіційною версією народився 10 жовтня 1982 року в місті Артемівськ (тепер Бахмут) Донецької області в сім'ї водія і домогосподарки; має двох братів. Згідно оприлюдненої ним самим біографії, він з семи років продавав з мамою черешню на базарі, з десяти – телепрограми. Закінчив дев’ять класів середньої школи, навчався в технікумі, мив пляшки, займався боротьбою, тримав «точки» з продажу одягу. Почав бізнес в Дніпрі (не уточнює, який саме), одночасно навчався в Донецькому університеті (теж не уточнює, в якому) на юридичному факультеті.

Антон Ткаченко

В останні роки Антон Ткаченко позиціонується як успішний бізнесмен із Дніпра, волонтер і меценат. Однак згадки про нього в регіональних медіа вкрай обмежені і фрагментовані.

В лютому 2017-го Антон Ткаченко був відзначений регіональною премією за досягнення в мистецтві «Атіс» в номінації «Меценат року в мистецтві».

Згідно повідомленню інформаційної агенції «Мост – Днепр», 18 грудня 2018 року він брав участь у пресконференції, присвяченій участі місцевої фотомоделі у конкурсі «Міс Інтерконтинеталь 2018». Антон Ткаченко на цьому заході був заявлений в якості «мецената громадської організації «Кожен спроможен».

В квітні 2021 року він «світився» як один з організаторів претензійного артпроєкту «Голови».

Згідно його сторінкам у соцмережах, зараз він – блогер, співавтор документальних фільмів і музичних кліпів. В останніх Антон Ткаченко постає як реп-виконавець. Найвідоміший кліп Ткаченка присвячений одіозному політику Іллі Киві. В анотації до музичного твору автор компліментарно висловлюється про об’єкт свого натхнення.

Нагадаємо, що Ілля Кива був звинувачений у державній зраді; в 2023-му ліквідований у Підмосков’ї в результаті атентату, влаштованому, імовірно, оперативниками Служби безпеки України.

В інтерв’ю на Youtube-каналі «PRO успех» (який Антон Ткаченко сам же й створив) він титрується як «власник торгової марки KS Motivation, рекламної агенції KS Pro, студії звукозапису KS Records, блогер, меценат, ідейний лідер і керівник громадської організації «Кожен Спроможен».

Торгова марка KS Motivation, згідно публічним реєстрам, була зареєстрована Антоном Ткаченком 11 лютого 2019 року. Під час реєстрації в якості місця проживання він вказав Артемівськ (ну, тобто, Бахмут). Під цим брендом його власник має намір продавати одяг, взуття і аксесуари, а також надавати такі послуги, як рекламування, керування справами і ділове адміністрування.

«Кожен спроможен» (перші літери слів з цієї назви використовуються в назві торгової марки та низки комструктур з орбіти Ткаченка) бере початок від проекту «Шлях до успіху». Як випливає з оцієї PR-публікації, його учасники гастролювали країною і проводили «майстер-класи з особистого росту на теми психології, сімейних відносин, тайм-менеджменту та ін.». Тобто, займалися інфоциганством, продаючи «успішний успіх».

Попри публічні заяви, Антон Ткаченко ніколи не був керівником ГО «Кожен спроможен». Згідно даним Opendatabot, громадську організацію «Всеукраїнське Товариство «Кожен спроможен» з моменту заснування у 2013-у по жовтень 2017-го очолював такий собі Проценко Сергій Петрович. Зараз – Негаматулін Віталій Олександрович.

Втім, Антон Ткаченко є керівником і кінцевим бенефіціаром товариства з обмеженою відповідальністю «КСБІЗНЕСГРУП», заснованого у липні 2019-го. Це ТОВ разом з ГО «Всеукраїнське Товариство «Кожен спроможен» виступають засновниками благодійного фонду «КС Ай Хелпер».

Згідно даним Youсontrol, «КСБІЗНЕСГРУП» займається такими видами діяльності, як надання інших інформаційних послуг (основний), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, консультування з питань комерційної діяльності й керування, рекламні агентства. Імовірно, на ньому юридично «підв’язані» комерційні проекти із групи «KS», публічно заявлені Ткаченком. Але слід зазначити, що інтернет-сайт проекту KS Motivation неактивний більше року. Рекламне агентство KS Pro востаннє оновляло свої сторінки в соцмережах у 2020-му. Останнє відео на своєму Youtube-каналі воно виклало сім років тому.

Водночас Антон Ткаченко причетний до ще кількох комерційних структур, свою дотичність до яких він ніколи публічно не згадував.

ТОВ «Б’ютілайф» було засноване в 2019 році його дружиною Вікторією. Після смертельної ДТП у 2021 році керівником ТОВ і єдиним його бенефіціаром став Антон Ткаченко. Основний вид діяльності компанії – «діяльність із забезпечення фізичного комфорту», КВЕД 96.04. Він включає в себе «діяльність турецьких лазень, саун і парових бань, соляріїв, салонів для зменшення ваги тіла та схуднення, масажних салонів тощо».

ТОВ «КСМЛІВ» зареєстроване на початку 2022-го. Має солідний статутний фонд у понад 12 млн грн., спеціалізується на наданні в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Попри присутність на початку назви знакових літер «К» і «С», серед керівників і засновників цієї компанії Антон Ткаченко відсутній. Директором і кінцевим вигодонабувачем ТОВ вказана його мама – Ткаченко Зоя Олександрівна.

ТОВ «Комфортсервісегогруп». Його в липні 20219-го заснував і очолив безпосередньо Ткаченко Антон Володимирович, вказавши серед видів діяльності компанії роздрібну торгівлю косметичними товарами та туалетним приладдям, іншу діяльність у сфері охорони здоров'я, діяльність фітнес-центрів, надання послуг перукарнями та салонами краси.

12 лютого 2020 року «Комфортсервісегогруп» Ткаченка подав заявку на реєстрацію торгової марки «Ego Studio» (держрегулятор зареєстрував її 12.01.2022-го). Під цією ТМ її власник офіційно надає (як в Україні, так за кордоном) наступні послуги:

За два роки до цього, влітку 2018-го, влогер Віталій Піскун в Дніпрі робив репортаж з нагородження номінантів премії «KS Motivation 2018». Під час заходу він підловив організатора і спонсора премії Антона Ткаченка і жартома запитав: а звідки гроші на це свято життя? (див. після 10:40)

Антон Ткаченко незграбно ухилився від відповіді. На той час оперативники столичної поліції вже кілька місяців, як документували імовірне основне джерело прибутків Ткаченка (в низці судових документів він залегендований як ОСОБА_5).

Зокрема, в ухвалі Печерського районного суду Києва за провадженням №12018220000000151 від 07.02.2018 року сказано:

«Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше початку 2018 року, ОСОБА_5 , не бажаючи займатись суспільно-корисною працею, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності, вирішив створити організовану групу, яка б забезпечувала діяльність з надання сексуальних послуг особами жіночої статі та отримувати систематичний протиправний прибуток від такої діяльності».

Там же сказано наступне:

«На даний час установлено, що слідчими підрозділами ГУ НП в у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Херсонській областях та у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих за ст. 303 КК України щодо забезпечення заняття проституцією іншими особами в салонах так званого «еротичного» масажу «Ego Studio».

Зараз Антон Ткаченко є головним фігурантом, імовірно, десяти кримінальних справ про сутенерство і організацію місць розпусти, зареєстрованих з 2018-го по 2025 рік. Чотири з них об’єднані в одне провадження під згаданим вже номером 12018220000000151. Решту, як, наприклад, провадження №42019101030000102, розслідують окремо.

Ego Studio: як це влаштовано

Кілька судових експертиз, проведених у ході кримінальних проваджень, дійшли висновку, що послуги, які надавалися в салонах еротичного масажу Ego Studio, «являють собою сурогатні форми статевого акту».

Як сексопатологія, так і кримінальне право вбачають головну відмінність сурогатного статевого акту від статевого акту не сурогатного – у неможливості запліднення унаслідок відсутності, так би мовити, класичного проникнення (якщо цікавить більше подробиць, задайте запит в Google самостійно – прим. ред.).

Якщо такий акт відбувається насильно, то підпадає під кваліфікацію ст. 153 Кримінального Кодексу, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від п’яти до 15 років. Якщо він відбувається за гроші, то класифікується як проституція. Відповідно, організація надання сурогатних сексуальних послуг, з точки зору законодавства, – сутенерство.

Скріншот з офіційного сайту Ego Studio

Як це зараз організовано в Ego Studio, ми можемо дізнатись із судових документів по кримінальному провадженню №12023160000001023, зареєстрованому одеським Нацполом влітку 2023 року.

В ухвалі Приморського райсуду Одеси Антон Ткаченко залегендований як ОСОБА_7, що «з 2018 року по 2020 рік неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за сутенерство, організацію місць розпусти і легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом».

В Одесі салон Ego Studio за абсолютно недивним збігом обставин розташований в приміщенні, що належить ТОВ «КСМЛІВ». Засновником і керівником якого, як згадано вище, є Зоя Ткаченко – мама Антона Володимировича. Вивчаючи матеріали Єдиного державного реєстру ми встановили, що після 2022 року «масажні» борделі Ткаченка відкриваються у приміщеннях, які перед тим викупила компанія «КСМЛІВ». Зокрема, крім Одеси, так було в Чернівцях, Рівному і Хмельницькому.

«Масажистки» перед прийманням на роботу проходять обов’язковий триденний тренінг. Після складання заліків вони повинні підписати два договори. Перший – про надання правової допомоги з адвокатом Ткаченка. Другий – з ТОВ «Комфортсервісегогруп» Антона Ткаченка про оренду робочого місця масажиста. Понад те, кожна нова «масажистка» має написати розписку про те, що вона попереджена про заборону вступати в інтимні зв`язки з клієнтами. За які клієнти платять масажистці від 1200 до 25000 грн (залежно від типу «послуги» і її тривалості), з яких левова доля осідає в кишенях кінцевого бенефіціара.

Тобто, дівчина, щоб надавати сурогатні сексуальні послуги в приміщенні, що належить матері Антона Ткаченка, має орендувати у Антона Ткаченка робоче місце і побожитися адвокату Ткаченка у письмовій формі, що в жодні інтимні стосунки з клієнтами на робочому місці вступати не буде.

Імовірно, такий юридичний виверт при працевлаштуванні «масажисток» має на меті убезпечити Антона Ткаченка від кримінального переслідування в разі викриття «салону». Цей «геніальний» юридичний трюк на перший погляд виглядає нікчемним. Однак, часто спрацьовує.

Зокрема, за матеріалами кримінального провадження №12019140000000528 Галицький райсуд Львова засудив за сутенерство до одного року обмеження волі адміністраторку тамтешнього «масажного салону» Ego Studio. Вийти на слід кінцевого власника борделю львівським слідчим так і не вдалося. Антон Ткаченко в цій справі побіжно згадується як «невстановлена особа». Попри те, що в приміщенні, де масажистки сурогатно ублажали клієнтів, де-юре торгував туалетним приладдям «Комфортсервісегогруп» Ткаченка.

У Вінниці розслідування щодо Ego Studio взагалі супроводжується курйозами. 23 лютого цього року за клопотанням слідчого Вінницький міський суд відправив під варту адмістраторку салону Ego Studio, розташованого у приміщенні на Князів Коріатовичів, 155. Та вже буквально за пару днів правоохоронці з непідробним подивом з’ясували, що попри перебування ймовірної сутенерші в СІЗО, двері борделю не зачинилися – «масажистки» продовжують обслуговувати клієнтів, і у цю ганебну справу втягуються нові дівчата.

Тоді прокурор, щоб припините таке неподобство, звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, який використовує бордель. Однак суддя у задоволенні клопотання відмовив, оскільки за документами зазначене майно використовує у своїй законній господарській діяльності ТОВ «Комфортсервісегогруп», посадові особи якого у матеріалах провадження ніяк не фігурують. Попри те, що «Комфортсервісегогруп» здає в оренду повіям їхні робочі місця і володіє правами на бренд, під яким вони обслуговують своїх хтивих клієнтів.

Аби ускладнити роботу сищиків, які й так не завжди охоче помічають справжнього організатора місць розпусти, власник Ego Studio вдається до додаткових заходів. В матеріалах слідства за провадженням №12025200480000029 від 05.01.2025 року, відображених в ухвалі Ковпаківського райсуду Сум, сказане наступне:

«Проведеною перевіркою встановлено, що у масажних салонах «Ego Studio» позмінно працюють дівчата та адміністратори. Дівчата-масажистки постійно змінюються, як правило до салону на роботу не приймають місцевих мешканок. Існує поняття відрядження (дівчатам пропонують працювати в інших містах України терміном 10 діб, проїзд оплачується організатором). Масажистки та адміністратор, зазвичай, проживають увесь час в салоні, відлучаючись лише за потребою».

У такому «вахтовому методі» є певний сенс. Адже у випадку поліцейського рейду застукані у «салоні» дівчата згодом роз’їдуться по різним куточкам країни, і допитати їх у якості свідків (не говорячи вже про долучення до судового процесу) для правосуддя стане не надто тривіальним завданням.

Правоохоронці ледь не щороку звітують в рапортах про припинення діяльності мережі розпусти Ego Studio взагалі, і Антона Ткаченка зокрема. Однак знову і знову відкривають нові кримінальні провадження. В Єдиному державному реєстрі судових рішень автор знайшов понад сто ухвал, де згадується мережа Ego Studio. Найдавніша датується листопадом 2017 року – за рік до того, як на «бізнес-імперію» Ткаченка звернули увагу столичні поліцейські.

Тим часом Ego Studio розростається. За даними її офіційного сайту, мережа вже об’єднує 20 салонів, з яких три – в Києві.

Понад те, в Головному слідчому управлінні Нацполіції схильні вважати, що географія діяльності організації Ткаченка поширюється за кордон (зокрема, на Польщу) і територію тимчасово окупованого Криму.

До речі, про незаконно анексований Крим.

Якщо задати в Google запит «Ego Studio Крым», пошук видасть вам чотири локації: в Керчі, Судаку, Ялті, Алушті і Севастополі.

Салон, розташований у Ялті, для електронної переписки вказує адресу [email protected]. Цю ж адресу для листування зазначає офіційний сайт Ego Studio, який об’єднує 20 салонів на вільних українських територіях.

А от пошук безпосередньо по адресі електронної поштової скриньки [email protected] видає результат, згідно якому її досі використовують для листування три салони еротичного масажу в Севастополі, Сімферополі і Ялті.

Це говорить про те, що Антон Ткаченко, ймовірно, утримував місця розпусти на півострові після його окупації і продовжує це робити після повномасштабного вторгнення.

Я не беруся судити, наскільки це пристойно чи патріотично. Але, очевидно, незаконно. Ще більше роздумів викликає питання, чи не завозив Антон Ткаченко українських дівчат в окупований Крим для «сурогатного обслуговування» окупантів в період з лютого 2014-го по лютий 2022 року.

Між тим, за нашими підрахунками, мережа Ego Studio лише з 20 «точок», заявлених в Україні, може приносити її бенефіціару чистого прибутку до $20 тис. На добу. Це $600 тис. на місяць або близько $7,2 млн на рік. Дріб’язок в порівняно з тим, що «спалюють» махінатори рівня Міндіча, але невеликої частки з цього цілком би вистачило, щоб підтримувати родину Віктора Коровьяненка, якого Вікторія Ткаченко, дружина Антона, убила взимку 2021-го на трасі Харків – Сімферополь.

З іншого боку, левова частка з цих прибутків може йти на, так би мовити, інвестиції у сліпоту правосуддя. Щоб через шість років після висунення підозри Антону Ткаченку жодного судового засідання по суті звинувачень так і не відбулось. Щоб вироки отримували адміністратори «масажних салонів», а не власник компанії, якій вони належать.

Недоторканість дуже дорого коштує. Тут вже не до благополуччя дітей жертви випадкової автотрощі. Тим паче, що у Антона і Вікторії Ткаченків своїх дітей четверо. Їх теж треба годувати.

Павло Шульц, спеціально для проектів CRiME та [гучні справи].

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.