Залишитись назавжди. Як країна-агресор колонізує окуповані території

Рашисти за будь-яку ціну деукраїнізують захоплені міста.

Будинок біля моря, пільги, кар’єрне зростання та високі виплати у разі смерті – це Кремль пропонує росіянам, аби ті активно переселялись на окуповані території України. Як росіян мотивують осісти на захоплених українських землях та якого масштабу досягло це переселення – розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Саме перспективи – яких вони не мають у Росії – є вирішальним фактором для росіян, які обирають жити на окупованих територіях України, каже політичний оглядач Віталій Портников.

«Ви ж не думаєте, що люди їдуть просто так на порожнє місце? Їм там обіцяють якусь роботу, якісь преференції. Так зазвичай і буває з окупованими територіями. Це не пропаганда, це створення можливостей. Тому що пропаганда якраз людей мало цікавить. Їдь до Луганської або Донецької області – це ж Росія. Ну, Росія, добре, а що я там буду робити? А ось ти там отримаєш те, чого ти, власне, в теперішній Росії не отримаєш. Якщо ти разом із нами закриєш очі на те, що це окупація, ми тебе винагородимо», – пояснює він.

Гроші, житло, кар'єра: стимули від Кремля

Мільйони за ризик

5 мільйонів рублів (трохи більше 36 тис. дол. за курсом на 11 листопада) – саме стільки згідно з новим указом російського лідера Володимира Путіна отримає родина громадянина РФ, який загине у «відрядженні» на окупованих українських територіях. Кремль упевнений, що така сума має мотивувати людей ризикувати життям заради «державних інтересів».

Втім, для заробітку не обов’язково гинути – навіть поранені отримують 3 мільйони рублів (21,6 тис. дол.).

Дешева іпотека: ключ до переселення

Доступна іпотека також стимулює переселення. З минулого року росіянам на нове житло в окупованому Маріуполі пропонують іпотеку під 2% річних, тоді як у Санкт-Петербурзі, який став основним «спонсором» Маріуполя, ставка становить 8%. У Маріуполі перший внесок лише 10%, а в Пітері – 30%.

«Так, ми переїхали із Санкт-Петербурга. Я з мамою приїхала в квітні, а чоловік – рік тому через роботу. І от ми вирішили придбати тут житло, бо 2% іпотека дуже доступна. Квартира гарна за плануванням, велика двокімнатна, 64 квадратних метри, з двома лоджіями, великою кухнею та роздільним санвузлом. Це нас повністю влаштовує», – розповідає одна з тих росіянок, чия родина оцінила пропозиції Кремля і приїхала до окупованого Маріуполя.

1 червня 2022 року губернатор Петербурга Олександр Бєглов та призначений Росією мер Маріуполя Костянтин Іващенко підписали угоду про побратимство міст. Відтоді Петербург нібито активно бере участь у відновленні зруйнованого військами РФ Маріуполя, зокрема фінансово. Бєглов призначив фонд «Побєда», раніше маловідомий і з іншим профілем діяльності, відповідальним за «відновлення» Маріуполя. Інформацію про те, як відбувається фінансування і на які саме об'єкти, влада Петербурга не розкриває. Російське незалежне видання Бумага писало у 2023 році, що створена складна схема, за якої бюджетні та приватні кошти проходять через кілька організацій посередників. Крім того, через непрозорість схеми також неможливо оцінити, скільки насправді будівель було побудовано чи відремонтовано.

Кар'єрні можливості та високі зарплати

До Маріуполя їдуть за грошима і навіть кар'єрним зростанням. Робітники з депресивних регіонів Росії, в першу чергу будівельники, в пошуках високої заробітної плати та нових можливостей.

Зарплати для працівників будівельної галузі в Маріуполі сягають від 180 до 200 тисяч рублів на місяць (близько 1300-1440 дол.) – це значно вище за середній дохід у Росії, розповідає Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя.

«Щонайменше 24 вакансії я знайшов, на меншу зарплату є ще, – загалом там біля 100 вакансій. Дуже важливо, що вони шукають не маріупольців, а росіян з релокацією в Маріуполь... В Росії таких заробітних плат немає. Тільки треба йти на «СВО» або їхати в Маріуполь, працювати на отакі контори», – каже Петро Андрющенко.

Кремль спонукає їхати на захоплені землі особливо представників певних професій, зокрема, чиновників, вчителів, лікарів. І, звісно, військових.

«Їм також дають різні пільгові умови, їм даються якісь «плюшки», і вони дуже часто привозять свої сім'ї і вже думають про те, як осісти на цих територіях, тому що це, очевидно, якісь довготривалі переміщення для них. Але дуже важливо розуміти, що є інший бік цієї справи, – це видавлювання українців з цих територій. Тобто з одного боку, Москва заохочує росіян приїжджати на окуповані терени, а з другого, – стимулює українців виїжджати звідти», – наголошує експерт Центру стратегічних комунікацій Максим Віхров.

Соціальна напруга

Для місцевих жителів співіснування з росіянами – ще одне непросте випробування на додачу до всіх інших, що принесла з собою Росія. Переселенці з країни-агресорки отримують краще житло, посади. В окупації зростає соціальна напруга.

«Конфлікти дійсно відбуваються, в тому числі на майновому ґрунті, на ґрунті економічному. Тому що ті, хто приїжджають на окуповані українські терени, тобто ці росіяни, намагаються зайняти свою нішу не тільки в управлінських структурах, зайняти якісь робочі місця, але також і в бізнесі, який там існує. Тобто окупація – це завжди переділ власності. І не тільки йдеться про бізнес, а елементарно про нерухомість», – каже Максим Віхров.

Він наводить приклад практики окупаційних адміністрацій, коли житло визнають покинутим і конфісковують його. «Це житло тих українців, які були змушені покинути свої домівки внаслідок окупації. І тепер окупанти починають відбирати ці домівки, як вони кажуть, націоналізовувати. І це також привід для конфлікту, тому що це майно, яке за всіма законами належало українцям, тепер переходить до рук невідомо кого», – зазначає Максим Віхров.

«Етнічні українці, які проживають на ТОТ сьогодні, насправді і є більш дискриміновані, значно. Росіяни мають перевагу в усьому: і в доступі до кращих вакансій, і в доступі до кращих варіантів проживання. Навіть в деяких регіонах ліки, які є в меншому доступі, в першу чергу надають саме росіянам, працівникам їхніх адміністрацій тим, хто переїхали або у відрядженнях», – каже спікер Центру національного спротиву Остап.

«Тобто є преференції, які надаються, і відповідно з цього зростає соціальна напруга. Але її подавляють через велику кількість представників силових і військових органів, які присутні на тимчасово окупованих територіях України», – наголошує він.

За даними Центру національного спротиву, станом на січень 2024 року близько 35 тисяч росгвардійців перевели до так званих силових структур на окупованих територіях. Однак російська влада вирішила, що цього недостатньо, і у квітні поширила пільгову іпотеку за ставкою 2% і на вторинний ринок житла. При цьому чітко визначено, хто має право на ці пільги – це «свошники» та різні службовці федеральних органів. Тобто силовики та управлінці.

«Я, наприклад, добре знаю ситуацію в Луганську, там зараз у новобудовах ціни вже сягають 1000 доларів за квадратний метр. І, відповідно, старе житло, старий житловий фонд ще радянської забудови, часто досить занедбані хрущовки, теж зросли в ціні в 2-3 рази. По суті, місцевим із їхніми доходами зараз вирішити квартирне питання практично нереально. Тобто всі ці ціни розраховані насамперед на військових, які отримують великі виплати за участь у так званій «спецоперації», – каже Костянтин Скоркін.

Усі умови для військових Кремль створює не просто так – а з чіткою стратегічною метою. Росія активно будує на окупованих територіях військові бази і створює інфраструктуру, яка перетворює ці регіони на військові анклави.

«Головна мета цього переселення – забезпечити лояльне населення. Лояльне до російського режиму. Безумовно, українці, які бачили на власні очі війну, українці, які мали українську свідомість, не розглядаються Кремлем як надійні люди. Набагато простіше переселити з інших регіонів людей, які багато навіть не років, а десятиліть були під впливом російської пропаганди і такі люди забезпечують лояльність. Для Кремля це принципово важливо», – каже експерт Центру громадянських свобод Михайло Савва.

Кремль, зазначає Савва, дуже боїться будь-яких соціальних рухів. «Вони бояться протестів. Вони бояться будь-чого, що може стати початком масштабної дестабілізації. Російський режим – це така крихка конструкція. Вона виглядає масивною, великою, але зсередини вона крихка. І люди, які керують Росією, розуміють це. Тому вони придушують будь-яку спробу навіть не бунтів, а іншої думки», – каже Савва.

Велике переселення

У Маріуполі, за інформацією Петра Андрющенка, росіяни і російські військові – становлять вже половину населення.

«Я думаю, що 1 січня 2026 року українців буде 60 тисяч максимум. А росіян буде 120 тисяч, десь так буде. І буде тенденція до зменшення [кількості] українців, зростання [кількості] росіян, поки вони не дійдуть до точки орієнтовно 200 тисяч. Це от стеля, до якої вони отак-от штучно можуть збільшити кількість населення в Маріуполі за мирного часу. Все інше утопія насправді», – вважає Петро Андрющенко.

За різними даними, з початку окупації Росія вже переселила понад мільйон своїх громадян на окуповані українські території.

«Від початку гібридного вторгнення Росії в 2014 році дуже значна частина росіян незаконно прибула до Криму та окупованих територій Донеччини та Луганщини. За наявними підрахунками, лише до Криму з 2014 року прибуло до 800 тисяч осіб. Маємо дуже великі цифри. Що стосується решти окупованих територій, то тільки в Маріуполь окупанти зараз планують переселити 300 тисяч росіян до 2035 року. І аналогічні процеси відбуваються на всіх окупованих теренах, тобто загальна кількість «прибульців» з РФ, ймовірно, вже перевалила за мільйон», – каже Максим Віхров.

Експерт наголошує – це цілеспрямована політика Росії, яка порушує міжнародне гуманітарне право, а саме 49-ту статтю Конвенції про захист цивільного населення під час війни.

«Також правозахисники не виключають, що мають місце злочини проти людяності і воєнні злочини, пов'язані з насильницьким переміщенням українського населення і незаконним переміщенням російського населення на території України», – каже Максим Віхров.

Головна мета Кремля, як кажуть експерти, – зробити все можливе, щоб повернення цих територій до складу України стало неможливим. І за це Росія готова платити високу ціну.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.